У самурая немає -скляної стелі-, є лише шлях. Про фінансовий, кар`рний та життєвий глухий кут

Мене звати Коля Кожухаренко і маю 5+ років в досвіду в IT: працював програмістом, проектним/продуктовим менеджером.

Знаєте, в житті буває період, коли все несеться, майбутнє світле, зрозумілі і визначене, а буває період коли на горизонті маячить питання "А що далі?". Стаття буде корисна спеціалістам, які помічають, що ноги трохи заплуталися в кар'єрні та життєвих цілях.

Я зараз більшість часу присв'ячую консультуванню в форматі коучингу та менторства, і проаналізувавши запити, з якими звертаються клієнти, можу виділити 3 види заплутаності:

1) фінансовий глухий кут. Коли хочеться більше грошей, щоб відчувати фінансову свободу та більше безпеки в довготривалій перспективі. І цього зараз немає 2) кар'єрний глухий кут. Коли хочеться більш цікавих задач та викликів в роботі. І цього зараз немає 3) життєвий глухий кут. Коли хочеться більше сенсу або ж задоволення від життя. Іншими словами — щоб відчувати що внутрішня дитина кайфувала. І цього зараз немає.

З глухими кутами стикався чи стикнеться кожен. Це неминуче, бо це — частина розвитку. Пропоную розібратися детальніше з кожним окремо, щоб коли це станеться — бути озброєним(ою) і швидше з нього вийти.

Фінансовий глухий кут

Спершу пропоную прояснити поняття:

Термін «скляна стеля» в теорії гендерних досліджень був введений на початку 1980-х років для опису невидимого і формально не позначеного бар'єра ( «стелі» в кар'єрі), що обмежує просування жінок і не пов'язаних з їх професійними якостями. Згодом термін був розширений і на інші соціальні групи (національні меншини, сексуальні меншини та ін.). (c) Wikipedia

І лише на пострадянському просторій цей термін прирівнюють до зарплатної стелі. Перепона справді невидима, бо є якась "стеля" більше якої роботодавці не готові плати, не дивлячь на кількість знань та досвіду.

Побачила назву та здивувалась, що це обговорюють на ДОУ, приготувалась до дніща в коментах. Ан ніт, обговорюють заплати... (коментар до топіку "Що робити зі стелею? Тою, що скляна")

Які є варіанти збільшення прибутку?

1) перехід в консалтинг з рейтами 100$/h +. Як? Прокачувати портфоліо на фріланс-біржах, виступи на конференціях, публікувати книги, створити youtube канал. Головні фактор успіху: прокачаний особистий бренд у вузькій темі. 2) підприємництво, створення власних продуктів. В цьому разі стеля буде визначатися лише бар'єрами в голові, бажанням багато вджобувати та примхами долі. Значно допоможе якщо опинитися у вірному місці у вірний час. 3) стати force multiplier в компанії, тобто людиною яка мультиплікує доходи і приносить дуже багато цінності.

Як на мене, ІТ - це такий самий бізнес як і ларьок з шаурмою, і тут також йде мова про обмін цінностями: що пропонує співробітник зі своєї сторони, і що пропонує компанія з іншої. І щоб заробляти більше $5 тисяч в наймі, потрібно:

• розмовна англійська
• розвинені комунікаційні навички.
• унікальні технічні навички, яких мало на ринку, але на які існує високий попит. І не важливо, чи ви працюєте програмістом, чи продуктовим менеджером чи аналітиком. Важлива спеціалізація
• Уміння вести за собою, навчати і розвивати інших. Навіть якщо позиція лише технічна — то послідовники точно знайдуться, якщо в компанії працює більше ніж 1 людина.
• Гнучкість, стресостійкість: коли все у вогні, але в команді є людина, що залишається при цьому спокійною — то вона на вагу золота.
• бути людиною, з якою хочеться мати спільний фан. В робочий час життя не зводиться лише до робочих задач, ми будуємо стосунки, часто приходимо працювати до людей і залишаємося на багато років в компанії через них. З позиції колишнього керівника скажу, що вміння вдало жартувати, розказати історії і бути цікавим(ою) співбесідником(цею) — це завжди жирний "плюс" до цінності спеціаліста.
• Product mindset. Уміння слухати та розуміти суть бізнес-проблем. Що для бізнесу цінно? За що він готовий платити? Мова не обов'язково про те, щоб розуміти болі кінечних користувача продукту, а й про те, що розуміти болі і задачі стейкхолдерів компанії, в якій працюєте. Хоча б керівника.
• Відповідальність. За готовність бути "людиною, якій більше всього треба" готові гарно доплачуати. Такі люди частіше за все у менеджменті.

Отож, ЗП від $5 тисяч буде лише у того, хто має великих та унікальний технічних досвід та soft skills. Якщо з першим все зрозуміло — розв'язуй складні задачі, вивчай нові підходи й досвід з часом накопичиться, якщо ти любиш свою справу, то з «гнучкими навичками» складніше.

З мого досвіду: я навчився кодити до рівні strong junior за 6-7 місяців по 8-10 годин на день. А от розуміти групову динаміку, дослухати до інших людей, доносити свої ідеї, особливо на іноземній мові — на це пішло більше 3-х років, і, озираючись назад, скажу, що швидше неяк не вийшло б.

Ці опції збільшити дохід нетривіальні і вимагають багато вджобування. І, можливо, варто поглянути на цей варіант:

забити та жити спокійно, працюючи в комфортному для вас режимі. Всіх грошей на зробиш, а нерві побережеш. (c) Natalia Riabokon, Software Engineer

Фінансовий кут може бути об'єктивною проблемою, або ж "проблемою в процесорі".

Об'єктивно, це коли хочеться покращити рівень свого життя: мати більше грошей для кращого житла, харчів, лікарів, психотерапевтів, кращий садок для дітей, більш комфортні подорожі. До речі, рівень якості життя, чи проблему об'єктивна, можна перевірити за допомогою вивіреного опитувальника Всесвітньої організації здоров'я тут (5-10 хв). Зауважу: "об'єктивно" — це також суб'єктивно, бо це моя суб'єктивна точка зору.

Проблеми в "процесорі", це коли є:

1) Збій в системі зворотного зв'язку "досяг - отримав задоволення". Тобто гроші заробив — а задоволені не отрмав(ла), і тоді з'являється думка "ну, напевно мало заробив", що не відповідає дійсності (когнітивне упередження). І тоді скільки грошей не заробляй — все мало. Мовою позитивної психотерапії — це ситуація, коли навички "життєпомірність" знаходиться в зародку. Хочеться все більше і більше, і як тільки досягаєш нову ціль, відразу з'являється ще одне "хочу", не менше велике та грандіозне. Синдром гімалайських вершин. Психоаналітики сказали б, що Его управляє людиною. Его розміром з чорну діру.

2) Збій в роботі мигдалеподібного тіла, що відповідає за безпеку, найдревнішої частини мозку. Через збій з'являється надмірна тривожність, постійні переживання про здоров'я, що криза трапиться, що війна і так далі, що гроші колись закінчаться. Ризик цього є, але статистика каже що людство ще ніколи так безпечно і заможно не жило. Що робити?

1. Шукати додаткові джерела доходів. Можливо навіть звернутися до фінансового консультанта.
2. Зменшувати свою фінансову тривожність, розвивати навичку "життєпомірність" та розрізняти голос Его (зазвичай хоче багато і ніколи не наїдається) та голос Self (а чого мені справді хочеться?). Дуже добре допомагає психотерапія.

Кар'єрний глухий кут

В залежності від того які навички є, на які є попит на поточному місці роботи, можна виділити 4 квадранти:

Квадрант 1. "Вмію {Х}, а затребувані {Х,Y}"

Це якраз та точка, де є місце для розвитку, бо роль в компанії вимагає постійно щось вчитися. Змінна {Y} постійно змінюється. Важливо лише, щоб {Y} цікавила спеціаліста, бо в інакшому випадку це прямий шлях в глухий кут. Що робити? Насолоджуватися роботою і викликами. Вчитися.

Квадрант 2. Вмію {Х,Y}, затребувані {Х,Y}

Це ризикована зона, бо якщо не знайдеться навички, яку захочеться розвивати, то може статися тупик. Задачі стають однотипними, а робота перетворилася в рутину. Я б так не працював.

Що робити?

1) гарний варіант — вчити щось нове, робити пет-проджекти і так далі. Ризик: розвинути навичку, яка в компанії не затребувана, і тоді доведеться звільнятися, бо "А для чого я тоді це вчив, якщо не можу використати?" 2) кращий варіант — робити щось нове, що потрібне на цій роботі. Перший крок для цього — поспілкуватися з керівником на цю тему.

Квадрант 3. "Вмію {Х,Y}, а затребувані {Х}".

Це варіант коли "дорозвивався(ась)": на роботі немає куди застосовувати, що вивчив вже вичви. І це прикро, з цієї зони варто тікати.

Може бути ще гірший варіант — "влаштувався(ась) не туди". Це може бути і overqualified, або "не узгодили очікування".

Що робити?

1) спробувати знайти місце в роботі, де можна застосувати навички, що простоюють. Це може бути зміна ролі, чи підвищення, або ж піти в суміжні напрямки. 2) змінити роботу, поки не пізно. Бо фрустрація буде накопичуватися, і робота з кожнем днем буде подобатися все менше і менше.

Квадрант 4. "Вмію {Х,Y} Затребувані {Х,Z}".

Це подвійна проблема:

1) поточне робоче місце вимагає від спеціаліста отримувати нові знання {Z}, і це притребує зусиль 2) у спеціаліста вже є навички {Y}, що хочеться застосовувати

Що робити? Простіше всього змінити роботу.

Криза професійної ідентичності

Кар'єрний тупик може бути:

1) маленьким. Зазвичай стосується якоїсь мінорної навички, що можна отримати за тиждень-місяць: купуєш курс чи відкриває туторіал, вчиш і застосовуєш. Якщо вже є — то шукаєш де її можна застосуватися.

До прикладу: якщо я розробник, але вклався у вивчення SCRUM-у, то можу запропонувати команді проводити дейлі. Якщо ж вивчив нову технологію — запропонувати її застосувати в проекті. Оскільки можуть і відмовити, то краще заздалегіть погоджувати те, збираєшся вивчати з тим, що реально можна використати в проекті.

3) великим. Це стосується навички, через яку людина себе професійно ідентифікує. Наприклад: Java розробник, SCRUM майстер. Якщо front-end розробник хоче стати Node.js розробником, а project manager — перейти в product management, то за місяць навичку не отримаєш, доведеться і по зарплаті просісти й новій спільноті\роботодавцю доводити свою професійну придатність.

Великий тупик з'являється в місці, коли вже тягне туди, в нову ідентичність, бо в старій затісно, але мозок за неї вчепився і відпускати не хоче. Бо йому так безпечно і звично.

Поради по виходу з кар'єрного глухого кута

1. Проведіть ретельний аналіз. Перед тим, як виносити вирок у стилі «у мене кар'єрний тупик, треба змінювати роботу», важливо визначити, що конкретно з нинішніх обов'язків вас радує, а що — навпаки, пригнічує. Бо якщо не розібратися, можна звільнитися і знайти себе в тій же точці через рік. На це варто виділити щонайменше декілька тижнів: спостерігати за собою і виписувати свої бажання і фрустрації в 2 окремих списки: 1) перший — що не подобається, і "я так точно не хочу вже"; 2) що подобається, хочу спробувати
2. Змініть масштаб. Перейти з великої корпорації в стартап, з аутсорсу — в продукт чи навпаки. Технології не зміняться, але атмосфера буде зовсім іншою, зможете багато чому новому навчитися. Можливо це вам не підійде, так от тепер це зрозумієте, і це також рух вперед. Буває так, що змінити хоч щось краще ніж залишатися в бездії.
3. Без різких рухів. Можна спробувати попрацювати над чимось новим паралельно, але шукайте щось реально нове. Гарний варіант — це поговорити з тими, хто вже має такий досвід\посаду, порадитися з друзями чи знайти собі ментора.
4. Від чи до? Буває що на роботі є якась ситуація чи конфлікт від якої хочеться втекти. І проблема зовсім не в технологіях чи обов'язках, а стосунках з людьми. Якщо від цього тікати, то легко через рік опинитися знову в такій же ситуації. Тому я дуже рекомендую працювати над навичками комунікації та вирішення конфліктів з психологом\психотерапевтом\коучем\медіатором тощо.
5. Пригадайте минулий позитивний досвід. Швидше за все, ви вже колись змінювали ідентичність, з школяра в студенти, зі студента в спеціаліста. Ви ж якось цю професійну ідентичність отримали, колись її не було. Пригадайте, як ви додали труднощі? Чи подолали, як це було? Чи витримали, не розвалилися на частинки по дорозі? Чи подобається вам результат? Дослідження кажуть, що звернення до минулого позитивного досвіду зменшує рівень стресу тут і зараз та покращують настрій.
6. Знайдіть собі ментора. Чи кар'єрного консультанта\коуча. Я топлю за те, щоб люди користувалися такими послугами в Україні так, як це роблять вже десятки років на заході, бо це економить купу часу та нервів, що, в результаті, покращує задоволеність життям. Якщо цікаво — пишіть, проконсультую або в форматі менторства чи кар'єрний коучинг чи порекомендую до кого звернутися.

***

Якщо з фінансами все ок, на роботі є виклики і є куди розвиватися — але відчуття що "щось не так" не покидає — то тоді, можливо, це життєвий глухий кут.

Життєвий глухий кут

Життєвий глухий кут частіше за все виникає у людей, які відчуваю себе безпечно в плані фінансів і побудували кар'єру. Але все-одно "щось не так".

Є 2 кути, під якими можна поглянути це питання:

1. Через балансну модель

Носсрат Пезешкіан німецький професор, психіатр та психотерапевт, що заснував позитивну крос-культурну психотерапію, придумав геніально-просту модель, в якій є 4 сфери. Лише одна з них — це робота.

Життєва криза, зазвичай, стосується якісь іншої, чи навіть декількох сфер. Наприклад:

1. Це можуть бути стосунки, коли щось там не ладиться і це вже давно.
2. Або сфера емоцій, коли з прагматичної точки зору все влаштоване добре, але мало речей які справді хочеться і мало позитивних переживань. З мого досвіду це дві найчастіші проблеми, з якими стикаються IT спеціалісти.

2. Через потреби

"Скляна стеля" — це начебто є лише одна поверхня, яку потрібно посунути чи пробити. Оскільки життя багатогранне, то й фігура може мати нескінченну кількість граней, і деякі з них унікальні, є лише в одному екземплярі.

Кожна грань — це потреба, яку задовольняю. І якщо потреба, і вона не задоволена — то це неприємно, якщо багато потрб незадоволено — то це глухий кут.

Приклади потреб:

• мати вищий соціальний статус. Тобто займати певне місце в соціальній ієрархії.
• спонтанність. Коли в житті все визначено і сплановано — то ця потреба може страждати, іноді варто додати хаосу.
• актуалізовувати потенціал. Це коли є відчуття, що я здатен на більше, але не реалізовуюсь.

Спробував майже всі варіанти [збільшення заробітку], після однієї скляної стелі — інша скляна стеля, лише товстіша і так без кінця... Особисто для себе зробив висновок — у кожного свій шлях і краще слідувати за своїми цілями\бажаннями зі своїм темпом, а не за тим, що нав'язує суспільна думка. [...] (с) Anatoliy Chernysh, Lead Java Developer

Що робити?

1. Виділіть 10хв, відкрийте повний список потреб та і випишіть ті, які зараз незадоволені.
2. Знайдіть собі психотерапевта (ось гайд як обрати гарного і попрацюйти з ним над цією темою. Це буде швидше.

Висновок

Отож, ми розглянули 3 глухих кути: фінансовий, кар'єрний та життєвий.

Перше — варто їх розрізняти, і не зводити все до фінансового чи кар'єрного.

Друге — за життя вони трапляться не раз, або навіть багато разів, і тому варто бути психічно готовим до цього, та й знати що робити в тому чи іншому випадку. Я завжди рекомендую користуватися послугами відповідних спеціалістів (коучі, психотерапевти, ментори), але майте на увазі, що я упереджений, бо сам такі надаю.

Якщо стикалися з такими глухими кутами — то діліться як проходили, що допомогло, а що — ні, можливо є якісь книги, статті чи блоги що були в пригоді.