stress-v2
Питання стресу в IT привертає більше всього уваги. В статті про стрес деякі люди назвали роботу в IT не стресовою, а тих хто жаліється — “нитиками”, мовляв “на заводі попрацюйте”.
На айтішній роботі нема де стресувати. Це просто пісочниця в якій менеджери бавлять програмістів. Стрес. Тьху, придумали мені тут. Пан Азіров вже тоді наскрізь бачив нове покоління та сказав слова достойні бути викарбуваними у камені: «Нє трєба скігліти. Трєба браті лопату та годуваті свою сім’ю».
Коли опублікував перші результати дослідження рівня well-being серед IT спеціалістів в facebook (див. репости, там основні дискусії) і вказав, що рівнеь стресу на роботі у IT спеціалістів низький (29 балів зі 100) — то були люди, які дуже дивувалися цьому і казали, що з дослідженням щось не так, бо робота в IT стресова.
А ось і самі результати:
Якщо словами, то картина киглядає ось так:
- “Мені доводиться виконувати більше роботи, ніж я можу зробити якісно, кількість мітингів заважає працювати, багато суперечливих вимог, постійно відчуваю заклопотаність через роботу” (Вимоги)
- “Я маю можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються моїх задач, обов'язків та зони відповідальності та маю вибір щодо того, як мені виконувати свою роботу.” (Контроль)
- “Я можу покластися на керівника та колег, якщо працювати стає складно та в інших випадках. Вони завжди допоможуть” (Підтримка)
- “Я чітко знаю свої цілі та задачі, а також моєї команди” (Роль)
- “В команді відсутні конфлікти та суперечки, працюємо злагоджено” (Стосунки)
- “Я відчуваю, що роботу, яку я виконую, цінують та винагороджують справедливо, мої колеги та керівництво мене поважають” (Винагорода)
Найбільший стресор — це вимоги. Ось відповіді на деякі питання по цій шкалі:
Тобто у IT спеціалістів мало стресу? Сумніваюся
Згідно з дослідженням (топік на DOU) рівень вигорання достатньо високий (42,8 бали зі 100, де 100 це вже нервовий зрив), а рівень доброрбуту спеціалістів середній (48,0 зі 100, при значенні 53 і менше вже рекомендують перевірятися на депресію), а це означає, що то стрес в житті точно є, але основною причина — не робоче місце.
Як показує це дослідження, причина в іншорму: кепський work-life balance, що посилюється працеголізмом, кепська здібність справлятися зі стресом. Тобто ведучими є не оганізаційні фактори, а персональні.
Мені дуже не подобається аргумент про “нитиків”, але ідея про низьку здібність менеджити стрес та кепський work-life balance знаходить емпіричне та статистичне підтвердження.
Що ж стрес менеджмент?
Спершу скажу, що є декілька термінів
Перший — Стресостійкість. Він мені не подобається, бо про стійкість. Начебто є щось, що потрібно витримувати. В англійскій мові є слово resilience, я його перекладаю як стресс менеджемнт, тут більше про те що є стрес, і в ньому є як користь так і нє.
Що таке
1. Work-life balance
Один респондент, product manager, якому я надіслав персональні результати опитування, здивувався показникам стресу:
“Я вважаю свою роботу доволі стресовою, причому здебільшого через фрагментованість та постійний розфокус, бо команда та суть в цілому кльові. Чи я себе десь намахую? ))”.
Але при цьому в анкеті він вказав, що працює по 45-60 годин на тиждень та 70% всієї енергії приділяє роботі.
Потреби людиний (повний список універсальних людських потреб можна https://kozhuharenko.com/blog/needs-list)
40.8% респондентів, що мали досвід вигорання, вказали, що його причиною була “слабка стресостійкість”. Про це свідчить низький рівень доброубуту (ці шкали взаємопов’язані [1], [2]).
Я розслав персональні результати опитування 81 людині, в повідомлені запропонував обрати 2-3 шкали по яким зроблю детальну розшифровку та рекомендації за бажанням. З 40 людей, що відповіли на повідомлення більшість запитували про про асертивність, емоційний інтелект та добробут. Бо менш зрозуміло що це таке.
Спеціалісти ставили наступні питання:
- Що та шкала означає
- Чому у мене такі показники (запитували і тоді коли вони низькі, і тоді коли вони більші ніж в середньому у інших).
- Що з тим робти
І ніхто, жодна людина не запитала про вигорання. Жодна. Хоча між цими показниками є чітка кореляція. Лише 3 людини поставили питання про стрес.
Дивно, хіба ні?
Чому так? Маю припущення
- Психологічних механізм "витіснення"
Витіснення — одне з ключових понять в психоаналітичній теорії, процес відсторонення від свідомості і утримання поза його психічних змістів, один з механізмів захисту людини від конфліктів, що розігруються в глибинах його психіки. Не хочу на це дивитися, занадто болісна тема
Це схоже на твердження «У мене немає стресу» про яке я писав в попередній статті.
Гарно розвинута здібніть витримувтаи Здається, це власитово українцям. Триматися до останнього. Вигорають слабаки, а я не слабак.
Тема вигорання й стресу заїзджена і нею нікого особливо не здивуєш.
Звідкиля береться стрес? Цикл стресу
…
Не хочу на це дивитися, занадто болісна тема Що таке стрес.
Стрес — це ваша природна реакція на будь-які зміни. Це універсальний механізм виживання. Чинити опір стресу так само марно, як боротися з поганою погодою. Але тут є вибір: боротися до знемоги, впадати в депресію, уникати труднощів або змушувати їх працювати на вас.
Стрес – це каскад збуджень нервової системи та вивільнення гормонів (кортизол, адреналін тощо), який негайно, у відповідь на те, що відбувається, приводить організм у готовність до захисту, нападу (fight) або втечі (flight) з метою виживання та адаптації.
Існує три хвилі стресу, що забезпечують оптимальне пристосування організму до середовища, що постійно змінюється:
- коротка (негайна та короткострокова реакція). Це дрібний стрес.
- середня (виникає через 20-30 секунд і триває близько 2 годин). Це стрес середньої величини.
- довга (піднімається через хвилини-години і триває кілька тижнів). Це великі стресові події, кризи.
Гострий стрес це короткочасна та кінцева реакція збудження, яке може бути розряджене:
- Спосіб 1. фізичною дією (боротьба або втеча), що веде до пристосування через зміну ситуації, або
- Спосіб 2. усвідомленням та розумовим вирішенням конфлікту (питання), що веде до зміни своїх очікувань та стратегій поведінки.
Тваринам дотсупний лише перший спосіб, людям — обидва. Перший спосіб добре працює завдяки спорту, про це писав в попередній статті "Як полюбити спорт".
Результатом розрядки є задоволення, розслаблення та швидке відновлення.
Якщо розрядка не відбулася — то негативні наслідки стресу “застрягають” в тілі що веде до хвороб і зниження когітивних здібностей.
Спосіб 1. Fight or flight
В суспільстві не вітають
- втечу (як ознаки слабкості)
- боротьби (як прояви агресії і загрози оточуючим)
Якщо людина лише починає про них думтаи, то відчуває провину і придушує ці імпульси. Таке придушення саме собою є потужним стресором і веде до постійного уявного "прокручування ситуації" та накопичення напруги. Такий стрес називається хронічним і викликає адаптаційний синдром, що складається з трьох стадій: тривоги, опору та виснаження.
Спосіб 2. Когнітивна переоцінка
Це випадок, коли стресова реакція усвідомлюється як емоція чи як щось, що змінилося в тілі (відчуваю напруження), формуєтьвася певне ставлення (когніція) до того що бдулося: чи це відповідає очікуванням, чи ні, чи подобається мені це, чи ні.
При цьому думки та емоції можуть бути автоматичними та/або активними (формуються «тут і зараз» у результаті осмислення ситуації). Саме усвідомлення думок та емоцій дозволяє змінювати та розвивати їх, точніше відображати реальність, адекватніше до неї відноситися і, як наслідок, діяти більш ефективно.
Це 2 фундаментальних способи роботи зі стресом. Якщо поглянути на всі опитувальники про стресостійкість чи резіліенс, то вони в тій чи інші мірі побудовані навколо них.
Уникання стресу
Звучить парадоксально, але уникання стресу породжує стрес.
Що з тим робити?
…**
Ситуація:
Павло хоче, щоб
Павло працює сумлінно, без жодних питань
Менеджер сприймає роботу Павла як "так і п отрібно" , що вінс правляється гарно, і підкидує йому ще задач. Йому ж напевно цікаво
Павло хотів би менеш працювати
Павло дратується, щось забагато роботи
Андрій сприймає дії керівника як