stress-v2

Питання стресу в IT привертає більше всього уваги. В статті про стрес деякі люди назвали роботу в IT не стресовою, а тих хто жаліється — “нитиками”, мовляв “на заводі попрацюйте”.

На айтішній роботі нема де стресувати. Це просто пісочниця в якій менеджери бавлять програмістів. Стрес. Тьху, придумали мені тут. Пан Азіров вже тоді наскрізь бачив нове покоління та сказав слова достойні бути викарбуваними у камені: «Нє трєба скігліти. Трєба браті лопату та годуваті свою сім’ю».

© розробник

Коли опублікував перші результати дослідження рівня well-being серед IT спеціалістів в facebook (див. репости, там основні дискусії) і вказав, що рівнеь стресу на роботі у IT спеціалістів низький (29 балів зі 100) — то були люди, які дуже дивувалися цьому і казали, що з дослідженням щось не так, бо робота в IT стресова.

А ось і самі результати:

stress-2--chart-1

stress-2--chart-2

Якщо словами, то картина киглядає ось так:

  • “Мені доводиться виконувати більше роботи, ніж я можу зробити якісно, кількість мітингів заважає працювати, багато суперечливих вимог, постійно відчуваю заклопотаність через роботу” (Вимоги)
  • “Я маю можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються моїх задач, обов'язків та зони відповідальності та маю вибір щодо того, як мені виконувати свою роботу.” (Контроль)
  • “Я можу покластися на керівника та колег, якщо працювати стає складно та в інших випадках. Вони завжди допоможуть” (Підтримка)
  • “Я чітко знаю свої цілі та задачі, а також моєї команди” (Роль)
  • “В команді відсутні конфлікти та суперечки, працюємо злагоджено” (Стосунки)
  • “Я відчуваю, що роботу, яку я виконую, цінують та винагороджують справедливо, мої колеги та керівництво мене поважають” (Винагорода)

Найбільший стресор — це вимоги. Ось відповіді на деякі питання по цій шкалі:

stress-2--chart-3

Тобто у IT спеціалістів мало стресу? Сумніваюся

Згідно з дослідженням (топік на DOU) рівень вигорання достатньо високий (42,8 бали зі 100, де 100 це вже нервовий зрив), а рівень доброрбуту спеціалістів середній (48,0 зі 100, при значенні 53 і менше вже рекомендують перевірятися на депресію), а це означає, що то стрес в житті точно є, але основною причина — не робоче місце.

Як показує це дослідження, причина в іншорму: кепський work-life balance, що посилюється працеголізмом, кепська здібність справлятися зі стресом. Тобто ведучими є не оганізаційні фактори, а персональні.

Мені дуже не подобається аргумент про “нитиків”, але ідея про низьку здібність менеджити стрес та кепський work-life balance знаходить емпіричне та статистичне підтвердження.

Що ж стрес менеджмент?

Спершу скажу, що є декілька термінів

Перший — Стресостійкість. Він мені не подобається, бо про стійкість. Начебто є щось, що потрібно витримувати. В англійскій мові є слово resilience, я його перекладаю як стресс менеджемнт, тут більше про те що є стрес, і в ньому є як користь так і нє.

Що таке

1. Work-life balance

Один респондент, product manager, якому я надіслав персональні результати опитування, здивувався показникам стресу:

“Я вважаю свою роботу доволі стресовою, причому здебільшого через фрагментованість та постійний розфокус, бо команда та суть в цілому кльові. Чи я себе десь намахую? ))”.

Але при цьому в анкеті він вказав, що працює по 45-60 годин на тиждень та 70% всієї енергії приділяє роботі.

Потреби людиний (повний список універсальних людських потреб можна https://kozhuharenko.com/blog/needs-list)

40.8% респондентів, що мали досвід вигорання, вказали, що його причиною була “слабка стресостійкість”.  Про це свідчить низький рівень доброубуту (ці шкали взаємопов’язані [1], [2]).

Я розслав персональні результати опитування 81 людині, в повідомлені запропонував обрати 2-3 шкали по яким зроблю детальну розшифровку та рекомендації за бажанням. З 40 людей, що відповіли на повідомлення більшість запитували про про асертивність, емоційний інтелект та добробут. Бо менш зрозуміло що це таке.

Спеціалісти ставили наступні питання:

  • Що та шкала означає
  • Чому у мене такі показники (запитували і тоді коли вони низькі, і тоді коли вони більші ніж в середньому у інших).
  • Що з тим робти

І ніхто, жодна людина не запитала про вигорання. Жодна. Хоча між цими показниками є чітка кореляція. Лише 3 людини поставили питання про стрес.

Дивно, хіба ні?

Чому так? Маю припущення

  1. Психологічних механізм "витіснення"

Витіснення — одне з ключових понять в психоаналітичній теорії, процес відсторонення від свідомості і утримання поза його психічних змістів, один з механізмів захисту людини від конфліктів, що розігруються в глибинах його психіки. Не хочу на це дивитися, занадто болісна тема

Це схоже на твердження «У мене немає стресу» про яке я писав в попередній статті.

  1. Гарно розвинута здібніть витримувтаи Здається, це власитово українцям. Триматися до останнього. Вигорають слабаки, а я не слабак.

  2. Тема вигорання й стресу заїзджена і нею нікого особливо не здивуєш.

Звідкиля береться стрес? Цикл стресу

Не хочу на це дивитися, занадто болісна тема Що таке стрес.

Стрес — це ваша природна реакція на будь-які зміни. Це універсальний механізм виживання. Чинити опір стресу так само марно, як боротися з поганою погодою. Але тут є вибір: боротися до знемоги, впадати в депресію, уникати труднощів або змушувати їх працювати на вас.

Стрес – це каскад збуджень нервової системи та вивільнення гормонів (кортизол, адреналін тощо), який негайно, у відповідь на те, що відбувається, приводить організм у готовність до захисту, нападу (fight) або втечі (flight) з метою виживання та адаптації.

Існує три хвилі стресу, що забезпечують оптимальне пристосування організму до середовища, що постійно змінюється:

  • коротка (негайна та короткострокова реакція). Це дрібний стрес.
  • середня (виникає через 20-30 секунд і триває близько 2 годин). Це стрес середньої величини.
  • довга (піднімається через хвилини-години і триває кілька тижнів). Це великі стресові події, кризи.

Гострий стрес це короткочасна та кінцева реакція збудження, яке може бути розряджене:

  • Спосіб 1. фізичною дією (боротьба або втеча), що веде до пристосування через зміну ситуації, або
  • Спосіб 2. усвідомленням та розумовим вирішенням конфлікту (питання), що веде до зміни своїх очікувань та стратегій поведінки.

Тваринам дотсупний лише перший спосіб, людям — обидва. Перший спосіб добре працює завдяки спорту, про це писав в попередній статті "Як полюбити спорт".

Результатом розрядки є задоволення, розслаблення та швидке відновлення.

Якщо розрядка не відбулася — то негативні наслідки стресу “застрягають” в тілі що веде до хвороб і зниження когітивних здібностей.

Спосіб 1. Fight or flight

В суспільстві не вітають

  • втечу (як ознаки слабкості)
  • боротьби (як прояви агресії і загрози оточуючим)

Якщо людина лише починає про них думтаи, то відчуває провину і придушує ці імпульси. Таке придушення саме собою є потужним стресором і веде до постійного уявного "прокручування ситуації" та накопичення напруги. Такий стрес називається хронічним і викликає адаптаційний синдром, що складається з трьох стадій: тривоги, опору та виснаження.

Спосіб 2. Когнітивна переоцінка

Це випадок, коли стресова реакція усвідомлюється як емоція чи як щось, що змінилося в тілі (відчуваю напруження), формуєтьвася певне ставлення (когніція) до того що бдулося: чи це відповідає очікуванням, чи ні, чи подобається мені це, чи ні.

При цьому думки та емоції можуть бути автоматичними та/або активними (формуються «тут і зараз» у результаті осмислення ситуації). Саме усвідомлення думок та емоцій дозволяє змінювати та розвивати їх, точніше відображати реальність, адекватніше до неї відноситися і, як наслідок, діяти більш ефективно.

Це 2 фундаментальних способи роботи зі стресом. Якщо поглянути на всі опитувальники про стресостійкість чи резіліенс, то вони в тій чи інші мірі побудовані навколо них.

Уникання стресу

Звучить парадоксально, але уникання стресу породжує стрес.

Що з тим робити?

…**

Ситуація:

Павло хоче, щоб

Павло працює сумлінно, без жодних питань

Менеджер сприймає роботу Павла як "так і п отрібно" , що вінс правляється гарно, і підкидує йому ще задач. Йому ж напевно цікаво

Павло хотів би менеш працювати

Павло дратується, щось забагато роботи

Андрій сприймає дії керівника як