Історія працелюбства

У спільнотах мисливців-збирачів люди були зайняті працею, необхідною для виживання, не більше 4-5 годин на день.Обмежені матеріальні потреби залишали багато часу на відпочинок, соціалізацію та церемонії. Селяни до 16-го століття також не так вже й багато працювали. Як писав марксист Поль Лафарг, на вихідні і свята відводилося близько чверті часу.

А от починаючи з 16-го століття, в Європі значно змінився соціально-економічного укладу та "весь моральний кодекс." (каже філософ Андрій Баумейстер).

Є декілька теорій чому це відбулося

Війни

Виникли абсолютистки монархій в Іспанії, Франції, Англії та Австрії, з'явилася потреба в постійній армії, почалися регулярні війни, а це все вимагало бюрократії (армія неможлива без ефективної бюрократії). А бюрократію потрібно утримувати, бюрократів — годувати. А щоб їх годувати — потрібні гроші, а гроші беруть з податків. А щоб податків було більше — потрібно щоб більше людей більше працювало.

Тобто виникла однf абсолютистська країна-агресор яка почала нарощувати озброєння та армію. Тим хто довкола довелося робити те ж саме щоб вижити. Ланцюгова реакція.

Становлення дворянства

Це період соціального розшарування — коли дворянство виділилося в окремий клас. Збільшилася роль торгового капіталу і виник абсолютизм як союз влади та дворянства для контролю над буржуазією та селянством.

А почалося це все з того що в той час в Європі набрала популярність філософія стоїцизму. Саме на її засадах була створена перша професійна армія де вояки вперше взяли в руки лопати і почали працювати весь час окрім сну та їжі. Бо "байдикування розбещує, а праця дисциплінує".

Якщо до того бідняки могли спокійно сновигати по вулицях, то після — вони справно працювали в спеціально побудованих робітничих домах.

Праця стала ідеалом, кожен мав працювати. Стоїцизм об'єднав католиків та протестантів, став "клеєм" для роз'єднаних груп.

До речі, саме з цього періоду починається розквіт наук та мистецтв. Цей період дослідники називаються дисциплінарною революцією, яка поклала основу всім благам цивілізації які ми зараз маємо, і заклала основи для індустріальної революції.

Ось так Європа полюбила працю.